Твоє життя кипить,
Жвавіє
Все розквітає, сонце гріє
Від щастя груди розрива
Очі горять - зелентрава!
Так рясно!!!
Але невчасно!!

Сум розтискає об підлогу
Душа чекає допомогу
Рука мобілку натискає -
Та абонент вже не чекає.
Гудки так часто!
І так невчасно!

В гірку хвилину,
Щястя-день.
Згадаєш тих,
Хто знав пісень
Ті теплі щирі колискові
Хто міг підтримати в розмові
Хто ніс всю ношу на плечах
Й не втратив усмішку в очах.
Хто нас кохав
За просто так
А потім зник, не давши знак.

І розуму зовсім не ясно!!!!
Чом так невчасно!

Комментарии (0)

 

stolovoy