в чём разница между одарённостью и талантом?

Нет разницы.
Талант – выдающиеся способности, необычная одаренность в какой-либо области, присущая индивиду от рождения или под влиянием упражнений развивающаяся до высокой степени, обеспечивающая человеку возможность наиболее успешно выполнять ту или иную деятельность.

никакой ) это синонимы

Одарённость или общая одарённость — уровень развития каких-либо способностей человека, связанный с их развитием, но, тем не менее, от них независимый. Понятие как таковое впервые было сформулировано в середине XIX века английским психологом Фрэнсисом Гальтоном. При анализе разделяются «художественная» и «практическая» одарённости. Раннее проявление способностей говорит об одарённости. Б. М. Теплов определил одарённость как «качественно-своеобразное сочетание способностей, от которого зависит возможность достижения большего или меньшего успеха в выполнении той или другой деятельности»[1]. Одарённость обеспечивает не успех в какой-либо деятельности, а только возможность достижения этого успеха. Кроме наличия комплекса способностей, для успешного выполнения деятельности человеку необходимо обладать определённой суммой знаний, умений и навыков. Кроме того, необходимо отметить, что одарённость может быть специальной — то есть одарённостью к одному виду деятельности, и общей — то есть одарённостью к разным видам деятельности. Часто общая одарённость сочетается со специальной. Многие композиторы, например, обладали и другими способностями: рисовали, писали стихи и т. д.

Талант — притаманні від народження певні здібності та вміння, які розкриваються з набуттям навичок і досвіду.
Сучасні вчені виділяють певні типи таланту, якими володіють люди в тій чи іншій мірі. На початку 1980-х років Говард Гарднер написав книгу «Рамки розуму». У цій книзі він визначив сім типів таланту, інтелекту:
вербально-лінгвістичний (відповідає за здатність писати і читати, властивий журналістам, письменникам і юристам)
цифровий (характерний для математиків)
просторовий (властивий дизайнерам та художникам)
фізичний (їм наділені спортсмени та танцюристи, ці люди легше навчаються на практиці)
особистісний (його також називають емоційним; відповідає за те, що людина говорить сама собі)
міжособистісний (люди з цим талантом часто стають політиками, ораторами, торговцями, акторами)
талант навколишнього середовища (цим талантом бувають наділені дресирувальники, землероби).
[ред.]Складові таланту

Складовою таланту, а також важливою частиною творчого процесу є уява. Уява людини - це її здібність зазирнути вперед и розглянути новий предмет в його майбутньому стані. Початкові форми уяви з'являються на прикінці раннього дитинства у зв'язку із зародженням сюжетно-рольової гри і розвитком знаково-символічної функції свідомості. Дитина вчиться замінювати реальні предмети та ситуації уявними, будує нові образи з вже відомих уявлень. Творча уява розвиваєть тоді, коли дитина не тільки розуміє деякі прийоми виразності, але і самостійно їх використовує. Уява стає опосередкованою та навмисною, дитина починає створювати образи у відповідності з поставленою метою та визначеними вимогами, контролювати степінь відповідності результату до поставленої задачі.
Практично вся діяльність людини пов'язана з мотивацією та волею, творча діяльність не вийняток. Більшість талановитих людей вирішували важкі завдання завдяки тривалій та важкій праці, яка можлива лише при наявності сильних вольових якостей.
Будь-яка дія людини, яка пізнає та змінює світ забарвлена емоціями. Надзвичайно багата емоціями та почуттями діяльність талановитих людей, адже їх відрізняє можливість передати іншим людям свій емоційний стан, дати іншим відчути те, що відчули вони, побачити те, що бачили вони.

По сути одно и то же. Если у человека лежит душа к делу, и он совершает успехи, то можно называть это как угодно - главное развивать в себе эту тягу к чему-либо